Нестримне бажання позіхнути, що виникає при вигляді позіхаючих людей, - добре відоме явище, яке давно викликало подив вчених. Деякі з них пропонували думку, що цей феномен є, принаймні частково формою соціальної емпатії, яка допомагає людям взаємодіяти один з одним.
На користь цієї версії, зокрема, говорив той факт, що у дітей здатність "заражатися позіханням" з'являється у віці чотирьох-п'яти років, тобто одночасно з розвитком навички інтерпретувати емоції інших людей. Проте до цих пір було незрозуміло, що саме визначає, чи буде позіхання "заразним" чи ні.
Знайти відповідь на цю загадку спробували дослідники з Університету Пізи. Вони проаналізували 480 нападів позіхання у 109 добровольців, які живуть у різних куточках земної кулі - Північній Америці, Азії, Африки, Європі. Отримані результати підтвердили існуючу теорію.
Реакція людей на позіхання дійсно відображала зв'язки, що існують між різними групами людей. Іншими словами, головним чинником "заразності" позіхання були відносини між тим, хто позіхнув, і тим, хто почув чи побачив це позіхання, говориться в дослідженні.
Виявилося, найбільш "заразними" були позіхання серед членів сім'ї. Вони викликали бажання теж позіхнути у половини досліджуваних. Далі йшли друзі. На їх позіхання реагувала приблизно чверть добровольців. Позіхання просто знайомих людей викликало відповідну реакцію тільки у кожного восьмого, а незнайомих - лише в одного з десяти.
Результати також показали, що між незнайомими людьми позіхання передавалася довше, ніж між людьми, які добре знають один одного. Нестримне бажання позіхнути, що виникає при вигляді позіхаючих людей, - добре відоме явище, яке давно викликало подив вчених. Деякі з них пропонували думку, що цей феномен є, принаймні частково формою соціальної емпатії, яка допомагає людям взаємодіяти один з одним.
На користь цієї версії, зокрема, говорив той факт, що у дітей здатність
Форум 
Календарь